четвер, 29 грудня 2011 р.

Інтерлюдія

       Напередодні скоромної вервечки новорічних та різдвяних свят, коли усі гуртуються, готуються і паруються, мов рима з віршованим рядком, ми, перший залежний онлайновий часопис істини, добра та краси WAX, їбашимо  воски, аж нитки повилазили і стричать у різні боки.
        Шануйтесь. Мольдуйтесь. Поважайте вінтаж Гуртка. Займайтесь петингом і бальними танцями. Їжте м'ясо Гомера.  Заливайтесь восками. Епілюйтесь. Ваксуйтесь. Змащуйте руки воском WAX з ранкового набору для чоловіків - перед використанням.



Архівне фото з приватної колекції наших партнерів (с).

неділя, 25 грудня 2011 р.

Ніколя Кур-Баррак: Можете вважати, що це позиція!

Дане інтерв'ю відбувається у форматі сатирівської драми. У провідних ролях: перфектний поет-концептуаліст сучасності, Ніколя Кур-Баррак, а також Ваші покірні слуги - журналюги й акули пера з соціокритичного культуртреґерського часопису "Віск". 

WAX("Віск"): ...Ніколя, ну, словом, спершу взагалі - доброго дня! попри те, що сидимо ми тут (у кав'ярні "Антресоль", яка люб'язно зголосилася бути нашим ароматним прустівським спонсором у цей день — Прим. ред.) уже досить довгий час, і навіть уже встигли трішечки поласувати оцим чудовим лікером...
Ніколя Кур-Баррак: Так, доброго дня! Взагалі-то лікером ласували переважно Ви, а я лише так — хіба що підспівував. (Спроквола та знічев'я ніяково посміюється) Я взагалі преферую спершу на якомога свіжішу голову відповідати на запитання в ході інтерв'ю, а лише потім уже пробірувати...
WAX ("Віск"): (І собі запопадливо відсміюються) Зрозуміло.
Ніколя Кур-Баррак: Просто далебі далеко не всі слідують даному принципу, і чим дальше, тим дедалі менше залишатиметься тих, хто непохитно поділятиме подібні переконання...
WAX ("Віск"): (Мигцем переглядаються) Ну от ми наразі, виходить, до таких нібито і не належимо... (Знов короткотривалий вибух сміху; згодом, після дещо вимушеної павзи) Позаяк давайте тоді одразу до справи: отже, традиційно спершу стисло про себе, хто Ви є, звідки, з якої Ви, доречі, станиці... або, як завгодно, про це можна дещо пізніше, а на-сам-перед, якшо не заперечуєте, одразу ж, і як то кажуть, аd hoc про найцікавіше і найневідкладніше — те, про що так прагнуть якомога скоріше довідатись читачі часопису "Віск", що перед усім і послужило причиною нашої сьогоднішньої нагальної зустрічі — Ваші стосунки з Чиполіною (Нам тут ідеться про вже добре відому нашому постійному читачеві юну, однак багатообіцяючу, як вона сама себе кличе, лгбт-поетку, Чиполіну Калькуляторенко — Прим. ред.), то Ви зрештою принаймні з нею знайомі, чи бодай ні?
Ніколя Кур-Баррак: Да, давайте, як то кажуть first things first: ну, по-перше, мене справді дуже сильно дивує.. що?.. куди ближче?.. до диктофону?.. добре!.. так от, я і сам був подивований масштабами цієї медійної бульбашки, яка була роздмухана — не в останню чергу і завдяки, і взнаки публікації у вашому інтернет-виданні — довкола мої буцімто особистих стосунків із Чиполіною Калькуляторенко...
WAX ("Віск"): Ніколя, я перепрошую, а можна, коли Ваша ласка, одразу ремарку: Вам не здається, що весь медіа-бум довкола цієї історії, про який Ви говорите, розпочався якраз і не завдяки, і не взнаки, а от саме всупереч оприлюдненим нами матеріалам (Див. попепеднє число "Віск")? 
Ніколя Кур-Баррак: Якшо дозволите, я б у даному випадку волів радше не вдаватись до ієзуїтської схоластики і не видавати весь згаданий медіа-шкандаль за щось таке, що існувало немов a parte ante і, так би мовити, ante res — ще до вашої публікації у "WAX"!
WAX ("Віск"): А...
Ніколя Кур-Баррак:  То з Вашого дозволу я продовжу?...
WAX ("Віск"): Так-так, будь ласка...               
Ніколя Кур-Баррак: Мені, як уже на те пішло, мало зрозумілий весь цей медійний ажіотаж, а понад усе — цілий шквал домислів, які немов із рогу достатку посипались на мою скромну персону з усіх усюд після вашої публікації. Почати б навіть із того, шо мені, простому вихідцеві з ельзаської глибинки мало личить така невсипуща увага мас медіа, мою тонку і чутливу, у чомусь навіть по-дитячому інфантильну поетичну натуру вона дещо гнітить...
WAX ("Віск"): Ніколя, то щодо Чиполіни...
Ніколя Кур-Баррак: Заждіть!
WAX ("Віск"): Ми просто хотіли б висловити власну думку, бо інакше буде не зовсім зрозуміло, чи це ми у Вас беремо інтерв'ю, чи це Ви самі у нас його взяли...
Ніколя Кур-Баррак: Давайте так — просто щоб усім усе було зрозуміло — ще рік або два тому ні в кого не виникало навіть і найменших сумнівів, хто саме за ґамбурзьким рахунком є практично єдиним неоскаржуваним фаворитом, коли мова заходила про концептуальний памфлетистський пастиш...
WAX ("Віск"): То за цим самим ґамбурзьким рахунком кажучи, якшо ми вірно зрозуміли, тексти Чиполіни Вам видаються посередніми і другоплановими?
Ніколя Кур-Баррак: Кгм... (у цей момент Ніколя квапливо і дещо нервово підпалює свої "Голуаз"; задумливо) Ну чому ж, це досить потужні і самобутні тексти, але...
WAX ("Віск"): Але? Але що?
Ніколя Кур-Баррак: Ну... вибачайте, звісно, але... мені просто здається, що це, скажімо, не зовсім лгбт!
WAX ("Віск"): Що для Вас справжнє лгбт, Ніколя?... Можете не відповідати, якшо не хочете.
Ніколя Кур-Баррак:  Я не відповідатиму на це питання.
WAX ("Віск"): Розуміємо. Добре, тоді інше, безумовно, вже давно для всіх цікаве і, можна навіть сказати, наболіле питання: а чому власне Гурток?
Ніколя Кур-Баррак: Насправді це все дуже просто. Можете вважати, що це позиція!
WAX ("Віск"): Хм, он як?
Ніколя Кур-Баррак:  Так, саме так, ви не помилися.
WAX ("Віск"): Ви віддаєте собі звіт, наскільки це сміливе зізнання, особливо зараз, у наш час?
Ніколя Кур-Баррак: Цілком! І від самого початку це усвідомлював. Це ви собі можете, доречі, так і записати!
WAX ("Віск"): Що саме?
Ніколя Кур-Баррак: (Чеканячи кожне слово) Я глибоко переконаний, що дух старої школи живе лише на Гуртку! Тому всюди, де і з ким би я не був, я намагаюсь не оминати найменшої слушної нагоди, аби з неприховуваною гордістю потвердити усім просто в обличчя, і тут же закликати також одразу ж усіх: не стидайтесь і не приховуйте, шо ви є з Гуртка, любіть одне одного, кохайтеся на гуртківстві і любіть свій Гурток!
WAX ("Віск"): Угум, ми так і записали. Ну гаразд. Хочте, іще можемо швиденько у бліц-режимі пройтись суто по стандартним — це переважно для кількості знаків.
Ніколя Кур-Баррак: (Дратівливо, із особливим натиском) Взагалі-то я все звик рахувати лише у вигляді друкованих сторінок!
WAX ("Віск"): Так-так, звісно. То спробуємо?
Ніколя Кур-Баррак: Давайте спробуєм.
WAX ("Віск"): У поетичній творчості Ви переважно згори чи знизу?
Ніколя Кур-Баррак:  Якщо б я вам тепер відповів, шо згори, ви мені б просто не повірили, чи не так? 
WAX ("Віск"): Добре. Чи вважаєте Ви себе трендсетером?
Ніколя Кур-Баррак: Так, у дечому неодмінно!
WAX ("Віск"): Ваше життєве кредо: так чи ні?
Ніколя Кур-Баррак:  Ну так!
WAX ("Віск"): По життю Ви радше н'юзмейкер?
Ніколя Кур-Баррак: Ну ви бачите взагалі, що відбувається навкруги?!
WAX ("Віск"): Зрозуміло. Тому Вас можна назвати провокатором по натурі? 
Ніколя Кур-Баррак:  Абсолютно! Так... Або, припустімо, скажімо так: мене таким зробило моє життя...
WAX ("Віск"): Отже, дозвольте подякувати Вам за те, що подарували нам цю чудову й унікальну нагоду зустрітися і провести з Вами таку цікаву й пізнавальну бесіду, за що відповідно — вже Вам віддячити, подарувавши цей ексклюзивний чоловічий реверс-набір для депіляції/епіляції "Буратіно/Піноккіо™" від ексклюзивого дистриб'ютора торгової марки Векс™ в Україні — WAX-Ukraine (наіменування "Віск", "Векс", "Буратіно/Піноккіо" та рекламний слоган "Крекс, Пекс, Векс!" є зареєстрованими торговими марками міжнародного концерну WAX).
Ніколя Кур-Баррак: Ах! Ну що ж Ви прям... Як гарно... Можна одразу спробувати нанести на шкіру? У мене дуже чутлива...
WAX ("Віск"): Так-так, звичайно, адже це все Вам — володійте, шануйтеся і розпоряжайтеся!
Ніколя Кур-Баррак: ...Ммм, навіть і зі сосновим ароматом?
WAX ("Віск"): Ми дуже тішимось з того, що вам сподобалось. Ще раз спасибі за прецікаву і таку жваву розмову, і сподіваємось, до наступних зустрічей?
Ніколя Кур-Баррак: На всі гаразди!
WAX ("Віск"): Затанцюймо тепер?! 
Ніколя Кур-Баррак: Залюбки! Затанцюймо!

середа, 7 грудня 2011 р.

Чиполіна Калькуляторенко: перемога важлива для мене як агон тіла та душі

 
Лічені дні залишаються до довгоочікуваного фіналу десятого, ювілейного конкурсу поезій до Дня Античності, і перший залежний часопис-бюлетень WAX-Ukraine не міг втратити нагоди поспілкуватися з найбільш імовірною претенденткою на перемогу - молодою, але надзвичайно плідною, українською контркультурною революційною лгбт-поеткою Чиполіною Калькуляторенко.  У коридорах КНЛУ, уже вкотре ледь здатних вмістити усіх бажаючих стати до орфічного бою з лірою Гомера, серед сотень палаючих облич юних епігонів та епігонок, спраглих агонів і польотів і огорнутих шизонарцисичним дурманом, нашій редакції таки вдалося спіймати несподівану героїню тижня і навіть поставити їй кілька запитань.

WAX : Чиполіно, ви вперше берете участь у цьому конкурсі, і одразу потрапляєте у топ. Ви впевнені у власній перемозі? І, до речі, перемога - це функція тіла чи душі? Чи важлива для вас перемога? Чи важлива?
ЧК: Як можна здогадатися з мого прізвища, я все прораховую наперед як істота константна і вірна своїй суті. У власній перемозі я більш ніж упевнена, більш того, я її перед-бачаю, про-виджу, саме тому і обрала візуальну поезію як форму експресії.  Перемога важлива для мене як агон тіла та душі, і у обох своїх текстах я кружляю концентричними колами довкола центрального тілесного образу, а кружляння, як відомо - це подорож душі.
WAX : Чиполіна - це ваше справжнє ім'я чи вигадане?
ЧК: Справжнісіньке, його дала мені моя хрещена мати Юлія.
WAX : Кого ви любили читати в дитинстві?
ЧК: Перше коло мого читання було досить обмеженим, але споживала я його багаторазово та інтенсивно. Коли мати була вагітна мною, вона часто читала мені "Монологи вагіни" та "Orbi et Urbi", які я потім так і не наважилась взяти до рук.  Я виросла на текстах Прігова та Сорокіна, дуже люблю античну поезію у перекладах Василя Щурата. Серед київських поетів, окрім Дабо, дуже люблю Дмітрія Сєргєєвіча Бураго.
WAX : Можна провокативне запитання? Чи знайомі ви з Ніколя Кур-Барраком, фаворитом попередніх сезонів?
ЧК: Так, але це радше він знайомий зі мною.
WAX : Хто ваш стіліст?
ЧК: Мій стіліст і візажист - Борис Дабо-Ніколаєв! Я роками залишаюсь вірною його стілю! Його систему нескорочуваних краваток з геометричною прогресивною градацією строгості-послабленості я вважаю зразковою і неухильно на неї посилаюся, як на семіотичний еталон.
WAX : Так ви знайомі з Борисом Дабо-Ніколаєвим, чи це радше він знайомий з вами? Де ви з ним познайомились? І чи правда те, що це не він вас, а ви його з собою познайомили?
ЧК: А оце дійсно провокативне запитання, можна, я утримаюсь від відповіді?
WAX : Як ви ставитеся до сексу?
ЧК: Я поки що не знаю, що це таке, але думаю, що ставлюсь позитивно. У сексі є сенс, у сенсі є секс, але лише у тексті вони стають симультанними.
WAX: Чиполіно, ви знаєте, що ви - симулякр?
ЧК: Так! І навіть більше: я знаю, що у мурахоїда Сергія Звєрєва замість очей - обліпиха.
WAX: Ну що ж, інтерв'ю можна вважати кінченим. Нам було дуже приємно у процесі спілкування з вами, і редакція WAX хоче подарувати вам подарунковий набір восків для епіляції і депіляції інтимних зон та декольте від торгової марки WAX  ПАХ. Що б ви побажали нашим читачам?
ЧК: Бееее!.. Ой, тобто, ту бі зе бееееест. Бути орієнтирами, а не дезертирами. Або щось таке.